Мудрість не купується, не продається, вона вимагає відваги

5-6 жовтня у Києві відбудеться просвітній фестиваль «Освіта Дивосвіту 2024», який цього року об’єднає два формати. Перший – виставка для батьків та майбутніх учнів із безплатним входом, що презентуватиме повний спектр освітніх можливостей, від дитячих садків до програм для дорослих. Другий – форум, на якому обговорюватимуться сенси, цілі та перспективи освіти майбутнього, а також необхідність змін у суспільстві та системі освіти.

Сьогодні ми спілкуємося на ці важливі теми з Інесою Кравченко – меценаткою, засновницею неформальної освітньої платформи “ЛЮДИНА ДИВО СВІТ”, видавчинею “Колесо життя”, співвласницею “Стан Інвест Холдинг” та ініціаторкою форуму.

Як виникла ідея створення форуму “Освіта Дивосвіту”?  Що надихнуло Вас на цей проєкт? Як цей форум відрізняється від інших освітніх проєктів?

Звісно, це не випадковість. Понад 18 років видавництво «Колесо Життя» працює над створенням умов для розвитку внутрішнього світу людини, Людини в людині. Журнал «Колесо Життя» став важливим для багатьох читачів. Разом з нашими авторами та читачами ми спрямовували увагу на сутність людини у вирі повсякденного життя. Ми досліджували, перевіряли на власному досвіді, втілювали у життя, трансформувалися та розвивалися. З нами ріс і сам проєкт.

Сьогодні настав час ще однієї трансформації, можливо, найважливішої в нашому житті. Багато людей говорять, що, як не дивно, саме зараз, під час війни, вони відчувають, що живуть «на повну». Вони використовують свої духовні сили максимально — ніби все життя готувалися до цього моменту. Це час переходу у світ, де народжуються, живуть і творять вільні люди.

Форум «Освіта Дивосвіту» став місцем усвідомлення цього процесу. Його концепція була заснована на книзі філософа, політолога та військового капелана о. Андрія Зелінського «Семенові зорі». Це книга про Дивосвіт — світ вільних людей, які реалізують свої мрії, де кожен творить себе, а разом — щасливе життя для всіх. Це алегорична казка про випробування, зміни та зростання особистості, про пошук свого місця у світі. Про мандрівку до себе справжнього, цілісного і зрілого. Саме за цим принципом подолання Шляху був побудований форум «Освіта Дивосвіту», а згодом — і платформа «Людина Диво Світ».

Чи можете розповісти про своє бачення “Людини Диво Світу”? Це – неформальна дослідницька платформа. Що Ви вкладаєте в це поняття і як воно допомагає людям знайти свій шлях у сучасному світі? 

Бути  вільним у своїй свідомості — це  рухатись в невизначеності, відкривати новий світ раз за разом, на перетині особистої волі та здивування, що живе в серці. Погодьтесь, це не звичний формат життя.

І це процес трансформації людини та суспільства в цілому. Він потребує  постійної уваги, рефлексії, переусвідомлення, налаштування оптики бачення світу. Творити своє майбутнє самим, не намагаючись його скопіювати або запозичити десь ззовні. Це виклик для нас сьогодні. І спільне поле обговорень, комунікацій цих питань, в різних формах — дає силу та опору. 

Саме на перетині Людини, Дива і Світу народжується вільний світ. Це наша справжня сутність — рухатися і творити в хаосі невизначеності.  В такі моменти ми згадуємо, хто ми є насправді. Бо наші прагнення до волі, свободи й незалежності закарбовані в нас споконвіку. Я навіть скажу: Така наша вдача і місія. Але звільнення свідомості — то не одноразова дія. То ж платформа «Людина Диво Світ» саме для того, аби бути на гребені хвилі проявлення вільної людини, вільної свідомості в самій гущі подій нашого життя, не відводити погляд від найголовнішого. Бачите,  природа  людини така, що ми маємо постійно бути пильними, розрізняти істинне від хибного. Це мистецтво, яке потребує напрацювання майстерності. Ми всі тут невипадкові, і зараз, коли смерть постала так близько, життя відкривається в іншому світлі — більш прозорому, об’ємному і глибокому.

Завдання нашої платформи «Людина Диво Світ» — бути на передовій цих змін, у наших зустрічах, інтерв’ю, дискусіях. Ми оголюємо найважливіші питання щодо людини, її свідомості, аби уникнути зрадливого виживання і знайти справжні відповіді. Це непросте завдання, але й ми не прості . Світ зараз дивиться на нас із надією, очікуючи, що ми відкриємо себе. Європа стикається з незрозумілим, а ми маємо рухатися вперед, відкривати горизонти, де ще ніхто не був.

Ми змінюємося всі, як у великій алхімічній лабораторії, війна перетворює кожного з нас. І перемагаємо не тільки ворога, але й свої страхи, руйнування, власну невіру в себе та свою країну. А ще, вчимося довіряти собі, поважати своє життя і смерть, чути своє серце і людей поруч.

Наша платформа не формальна. Вона жива і вона розкривається як прекрасне, неймовірне мереживо. Разом з нею відкривається нова реальність, яку ми тільки починаємо бачити. І це надихає нас ще більше.

Чому саме освіта є ключовою в побудові вільної країни? Як свобода в освіті може вплинути на розвиток країни загалом? Як Ви бачите роль освіти в розвитку сучасного українського суспільства?

Освіта не просто існує десь окремо — це наш світ, це наше минуле і майбутнє. Коли ми стикаємось із недосконалістю життя, наш обов’язок — “додати світла”, буквально змінюючи цей світ на краще. Сьогодні кожен з нас, на своєму рівні, переживає зіткнення між найгіршими та найвразливішими аспектами свого існування. Це випробування змушує нас зустрітися з оголеною правдою про себе, про життя, яке вже сталося, і про те, якого ми прагнемо.

Тому освіта для нас сьогодні — це не просто завдання навчальних закладів, а наша спільна справа. Ми переосмислюємо свої життєві шляхи, змінюємо погляди, вчимося бути відповідальними, обираючи напрямок, сенс і кроки, що ведуть до майбутнього, не тільки заради себе, але й заради тих, хто віддав життя за нашу свободу, і заради дітей, що сьогодні починають свій життєвий шлях серед випробувань.

Ціна свободи величезна. І освіта повинна відповідати цій ціні, створюючи умови для виховання цілісної особистості, здатної сприймати виклики, знаходити свою силу і мудрість. Ми повинні навчитися читати життя, не відділяючи себе від нього, а стаючи частиною великого цілого, розуміючи мову світу, який об’єднує все живе.

І ми вже, звичайно, робимо кроки в цьому напрямку, інтуїтивно створюючи нові форми й методи освіти, що відповідають сучасним викликам. Ми проявляємо наше спільне майбутнє різними шляхами, крок за кроком.

Які виклики, на Вашу думку, стоять перед сучасною системою освіти в Україні в контексті виховання вільних людей?

Один із ключових викликів — це підтримка чутливого балансу між учителем і учнем, і насамперед — в собі. Бо ми всі учні на цій Землі, а особливо, в такі часи, як зараз. Учень чутливий до життя, до Вчителя, що створив цей світ. Учитель має стати мудрим наставником, другом, який відкриває світ разом з учнем, він вчиться і навчає одночасно. Система освіти повинна перетворитися на живу мережу відкриттів і здивувань, де кожна дитина є цілим всесвітом, що потребує, щоб його відкрили. І це можливо лише тоді, коли вчитель, працюючи поруч з учнем, відкриває також свій власний всесвіт.

Ваші проєкти охоплюють різні сфери — від філософії до бізнесу. Як Вам вдається поєднувати ці різнопланові напрями у своїй діяльності?

Усе різноманіття сходиться в одному моменті — тут і зараз. Усе пов’язано між собою, і кожен вибір, кожна дія впливає на загальну картину. Життя не розмовляє зі мною через проєкти, воно говорить мовою стосунків, виборів, сенсів. Все велике і глобальне завжди проявляється в найближчому, в простих питаннях, які ми ставимо собі щодня. І кожна відповідь змінює все навколо. Сенс життя, як веселка, розпадається на безліч кольорів, і головне — звільнити місце всередині себе, щоб побачити це розмаїття. Навчитись читати ці знаки у всьому, що трапляється на моєму шляху. Головне — не втрачати зв’язку з цим процесом і не втомлюватись радіти диву цієї живої розмови зі світом, з вічністю.

Здається, це звучить трохи пафосно, але як інакше орієнтуватися в реальності, яка ще не описана в підручниках? Бог дає кожному не тільки випробування, але й силу їх подолати. Моє правило — тримати серце відкритим, радіти сенсу в кожному моменті, долати виклики та завжди прислухатися до себе. Це мій рецепт.

Як змінився Ваш підхід до керування проєктами після початку повномасштабної війни? Як це вплинуло на Ваші цінності та бачення?

Війна точно додала мені тверезості, внутрішньої чесності та конкретності, але одночасно й сприйняття людської слабкості. Зʼявилось  більше поваги до індивідуального шляху кожної людини, її темпу і права на помилки. Це стосується і мене самої, Я стала більш чутливою до життя, але й рішучішою в кожному моменті. Ціна кожної миті дуже висока, тому відповідальність за ясність своїх намірів, виборів і станів відчувається гостріше.

Як Ви бачите майбутнє проєкту “Людина Диво Світ” та форуму зокрема?  Які цілі та мрії Ви ставите перед собою та командою на найближчі роки?

Нова свідомість формується поступово. Поступово ми вчимося бачити крізь ілюзії, знаходити істину, а серце навчається вибирати найважливіше. Вивільнюється вільна воля, а разом із нею народжується нова, справжня людина. Наша задача — бути чутливими до світу, до того, що ми створюємо, і відповідати нашим мріям. А мрія — це Дивосвіт, вільний світ для вільних людей. Ми творимо цей світ і одночасно створюємо себе в ньому.

Світ теж формує нас різними способами, через різні форми. Головне — бути чутливим у цьому процесі, слухати й відповідати. Не боятися бачити себе і світ по-новому, не втомлюватися творити, долати нові шляхи, прямувати до висот і глибин, від серця до серця. Так ми наближаємося до мудрості — нашої спільної та особистої. Мудрість не купується, не продається, вона вимагає відваги. І важливо діяти не завтра, а сьогодні, завжди. Не імітувати життя, а жити! Бути! Підсумовуючи: не втомлюватися запалювати зорі — у собі, в інших, у світі.

Генеральний телевізійний партнер заходу – телеканал ICTV2.