Щороку 10 жовтня в Україні та світі відзначають Всесвітній день психічного здоровʼя, або День ментального здоровʼя. Цей день покликаний звернути увагу на проблеми, повʼязані з психічним станом людини, а також спрямований на підтримку усіх, хто переживає скрутні часи і потребує моральної підтримки. З нагоди цього свята, ведучі ICTV та національного телемарафону розповіли, як справляються зі стресом, а також дали поради, як підтримувати ментальне здоровʼя в умовах війни.
Олена Фроляк
“Віднайти свою пристрасть, не корити себе, допомагати іншим”
Відома телеведуча та керівниця інформаційної служби ICTV Олена Фроляк розповідає, що її певним чином підтримує відчуття того, що страшно усім, а не лише тобі і, що ми усі зараз в “одному човні”:
“Ментальне здоров‘я – це такий психологічний і душевний баланс, такий дефіцитний у час війни. Але, як сказала одна з героїнь нашого сюжету – “їду вранці в заторі, після нічного обстрілу Києва, дивлюсь на своїх колег водіїв та їхніх пасажирів – всі пом‘яті, але незламні. Я запам‘ятала ці слова на все життя. Це такий чудовий меседж всім нам – пом‘яті, але незламні. Ось це відчуття, що страшно не тільки тобі, що летить невідомо куди і всі ми в одному човні мене особисто якось рятує і підтримує…”
Що допомагає Олені Фроляк підтримувати своє ментальне здоровʼя:
- Рятуюсь планами і конкретними справами, багато читаю, гуляю, плаваю, дивлюсь кіно. Чоловік уже жартує, мовляв, треба дзвонити в Голлівуд, нехай пошвидше знімають щось нове, бо я вже все передивилась.
- Потрібно допомагати іншим, адже так ти допомагаєш і собі.
- Треба мати якусь свою пристрасть, переключати справи, більше відпочивати, не корити себе.
- Вимкнути кнопку “героїня”. Особливо це стосується жінок, які часто хочуть встигнути все – і дітей забрати, і обід приготувати, і ввечері в театр сходити, і зайвий кілограм скинути.
- А ще мені особисто допомагає регулярний донатик на ЗСУ і віра в ЗСУ! Слава Україні!
Анастасія Мазур
“Донатити, багато гуляти на природі, вірити”
Ведуча програми “Факти” ICTV Анастасія Мазур зізнається, що не справляється зі стресом, а живе із ним та інколи дає собі право бути розбитою чи втомленою.
“Зі стресом я ніяк не справляюсь, я його приймаю. Я з ним живу, як і всі українці. Декому в мільйон разів важче, тож я намагаюсь менше скаржитися, більше робити. Є люди, які втратили близьких, коханих, домівки, все що мали.. Їм гірше, ніж мені. Я не применшую свої переживання, але реально їх оцінюю. Плачу, коли болить, коли переживаю за рідних, які на фронті і не тільки рідних, а й усіх хлопців і дівчат, які стали на захист країни і моєї сім’ї. Плачу, коли страшно чи тривожно, даю собі право бути розбитою, втомленою, без бажання працювати і вставати з ліжка…”.
Що допомагає Анастасії Мазур підтримувати своє ментальне здоровʼя:
- Доначу, бо це найменше чим можу допомогти.
- Пішла в спортзал. Читаю. Багато гуляю з дитиною на природі.
- Завела собаку, про яку мріяла, але не наважувалась.
- Мотивація. Моя мотивація – це син, який пішов у перший клас.
- Віра. В перемогу, Збройні сили, в людей, свою сім’ю і в себе.
Юлія Сеник
“Знаходити радість у найменшому, навчатися, мріяти”
Ведуча “Фактів” Юлія Сеник зізнається, що в умовах і так безперервного стресу ще гірше було б “догризати” себе щомиті і чекати чогось поганого, тому ввімкнула на максимум режим самозбереження і робить усе можливе, щоб убезпечити себе і рідних.
“Будь-який гучний шум – відразу перевіряєш додаток чи немає зараз повітряної тривоги. А після чергових обстрілів – обовʼязкова “перекличка” – чи з усіма дорогими людьми все добре. Страх за дитину, за рідних, близьких взагалі не полишає. Так, це постійна напруга, неможливо розслабитися. Але з іншого боку, кажеш собі: ну навіщо себе цим щомиті догризати і чекати поганого? Ми живемо в умовах війни. Щодня може статися що завгодно. Від мене далеко не все залежить. Виїжджати – не мій вибір і не вибір моєї родини. Тому ми включили режим самозбереження та робимо УСЕ можливе, щоб убезпечити себе та рідних”.
Що допомагає Юлії Сеник підтримувати своє ментальне здоровʼя:
- Намагаюся робити якомога більше приємного та корисного. Вдома, собі, дитині, чоловіку.
- Ловлю насолоду у найменшому, чи то ранкова кава з нової чашки, чи святкова вечеря-обід у звичний день. Купую новий гарний посуд, сервірую красиво стіл, додаю навколо естетики, краси.
- Додає сил спорт. Лікує, наповнює музика – гарна, позитивна, душевна. А ще сад, квіти, рослини. Доглядаю, копирсаюся в саду, квітами прикрашаю оселю, роблю букети, композиції, сушу трави, листя на чай.
- Не відкладаю цілі на потім. Навчаюся. Купую онлайн курси. Опановую щось нове.
- Неймовірно мотивує та стимулює допомога фронту, хай навіть не глобальна, але кожна твоя участь – це відчуття вагомості, причетності до найважливішої справи, мети сьогодні всіх українців. До перемоги!
- А ще я мрію, планую, чекаю, живу майбутнім після перемоги! Мрії мотивують.
- Наше чисто родинне, те чим я заспокоюю дитину, і, напевно, себе, коли обстріли і ми ховаємося в сховищі. Ми уявляємо, проговорюємо, що над нашим будинком у небі є наш Янгол Охоронець, і він широко розправляє свої чарівні крила над нашою оселею, захищаючи нас. А моя донечка Аріна ще на початку війни познаходила іконки Святих і розставила їх на кожному вікні зі словами: “щоб ракета не прилетіла”. За півтора року деякі навіть вигоріли від сонця, але ми їх не прибираємо. Аріна дуже вірить, що це наш захист. Ця така дитяча віра, допомагає і нам, дорослим.
Яна Брензей
“Максимально сконцентруватися на поточних задачах”
Яна Брензей, ведуча “Вікна-новини” розповідає, що вже навчилась бути продуктивною навіть після найтривожнішої ночі:
“Збирати себе докупи після перших безсонних ночей було непросто. Але тепер, коли о 2 ночі починає вити сирена і я розумію, що сну не буде, то “контактую з реальністю”, як це називає моя психотерапевтка. Тобто реалістично оцінюю наслідки – так, я почуватимусь не дуже добре, але я вже маю цей досвід і знаю, що можу в цьому стані працювати і бути продуктивною. Ворог не диктуватиме мені, як жити і що робити. Я їм на зло після найтривожнішої ночі зберусь, задоначу і піду у справах”.
Що допомагає Яні Брензей підтримувати своє ментальне здоровʼя:
- Намагаюсь максимально сконцентруватися на поточних задачах. Складаю списки справ і ставлю галочки, коли виконую кожну. Це допомагає тримати себе в тонусі і не давати думкам розбігатися за тривожними траєкторіями. Бо, як писав уцілілий в Аушвіці Віктор Франкл, “вижили ті, хто фокусувався на своїх діях без очікувань того, що може або не може відбутись”.
- Якщо все-таки емоції накривають, тоді даю собі можливість виплакатись і погорювати. Люди мають право на негативні емоції, особливо в умовах тих випробувань, які сьогодні проходимо усі ми.
