
Актори і відомі телеведучі каналів ICTV і ICTV2 діляться спогадами про День святого Миколая і пригадують, яким “миколайчикам” раділи в дитинстві
Це свято обожнюють усі: діти знаходять очікувані подаруночки під подушкою, а у дорослих з’являється можливість зробити приємні сюрпризи та й самим повернутися спогадами у дитинство. Зірки телеканалів ICTV і ICTV2 пригадають, як чекали свято і що отримували на День Св.Миколая…
Актор Юрій Дяк, серіали ICTV2 “Козаки. Абсолютно брехлива історія”, “Морська поліція. Чорноморськ” та прем‘єрної новорічної комедії «Друзі за контрактом»

У нас було прийнято, що головні подарунки все ж дарувалися на Новий рік, але на Миколая мама також клала під подушку або біля ліжка якісь смаколики: цукерки, мандарини та інше. Запамʼяталося це бажання вранці зазирнути під подушку. «Різочок» мама не клала, бо вони й так бували.
Листи Св.Миколаю, на жаль, не писав. Проте зараз мрію побувати в італійському місті Барі, де зберігаються мощі Св.Миколая.
Акторка і ведуча Валерія Товстолес, серіал «Розтин покаже 2», «Справжній Санта»

На св. Миколая звісно завжди у отримувала подарунки, бо була гарною дівчинкою. Найбільш пам’ятний подарунок на Миколая – щоденник, який мені подарувала мама. Туди я записувала усе: як минув день, що трапилося, що мене хвилювало. Зараз відкриваю і наче повертаюся в дитинство, там такі смішні записи, типу: “Привіт, мені 8 років, мені дуже погано, бо мені поставили погану оцінку “. Це дуже прикольно!
Зараз вже роблю подарунки сама. Якщо працюю в цей день, то пригощаю цукерками колег. Ще роки два дуже любила подарунки отримувати, а зараз подобається самій робити комусь свято, про когось піклуватися.
Олександр Швачка, ведучий-ветеран програми “Ранок у великому місті” на ICTV2

Я виховувався в звичайній сім’ї, де батько працював водієм тролейбуса, а мати була домогосподаркою. В середині 90-х років я, як і багато моїх однолітків, тільки і мріяли про телевізійну ігрову консоль, яка була не по карману… Так як не всі могли собі дозволити придбати таке «щастя», «воно» було доступне в приміщеннях продуктових та промислових магазинів, де, відправившись за хлібом, ти міг за гроші пограти певний час і тим самим відвести душу. Черговий День Святого Миколая зробив мене не аби яким щасливим, коли я став володарем 8-ми бітної приставки Dandy з різноманітними на той час популярними іграми. Відтоді, запросити друга додому та пограти після школи на приставці, стало вже традицією.
А сьогодні, у нас, дітей та дорослих, одна мрія на всіх- наша перемога, адже саме після неї, ми нарешті, зможемо повноцінно мріяти.
Честь та повага тим, хто зі щитом виборює нашу мрію! Вічна памʼять та вічна шана тим, хто на щиті… З Днем ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ! З Днем Святого Миколая! Слава Україні!
Ведучі програми “Факти” на ICTV та марафону “Єдині новини”
Вадим Карп’як

День св.Миколая в моєму дитинстві було обов’язковим святом.
Я пригадую цей момент, найбажаніше було, це зранку, з спросоння засунути руку під подушку і намацати щось, а потім увімкнути світло і роздивитися. Оце очікування було найсолодшим відчуттям на Миколая, досі згадую.
Зазвичай там були солодощі, мандаринки, іграшки. Найбільше мені запам’ятався момент, коли я засунув руку під подушку і там не було нічого. Батьки подарували мені модель літака в великій коробці та поставили поряд з ліжком, щоб не розбудити. А ще фломастери, бо в радянські часи це була рідкість, тому їх дарували, як щось особливе.
Анастасія Мазур

В дитинстві до нас із сестрою завжди приходив Святий Миколай. Був час, коли ми вірили в те, що подарунки під подушкою – то справа рук чарівника, потім, звісно, знали, що той чарівник мама…
Але все одно, те відчуття, коли сонний, сунеш руки під подушку, а там сюрприз – незабутні. Сюрприз, то завжди було шось солоденьке або мандаринки і якийсь невеличкий подаруночок. Пам’ятаю, як саме Миколай приніс мені мій перший олівець для очей!)))
Петро Дем’янчук

Мені під подушку завжди клали подарунки. Коли я був маленьким зовсім, клали солодощі та фрукти, трохи згодом були лижі – тільки не питайте, як під подушку їх поклали. В підлітковому віці я тримав гітару!
Але найкращим та найочікуванішим подарунком був кіт у 8 років. Котик був чорного кольору, бо їх всі ображали і не любили, а я власним прикладом хотів показати, що чорні коти теж хороші.
Також по темі: До Дня Збройних сил України: інтерв’ю з героями-захисниками ICTV2