10.10.2023 11:33
Поделиться

Ведучі ICTV та національного марафону розповіли, як справляються зі стресом та дбають про ментальне здоровʼя під час війни

Ведучі ICTV та національного марафону розповіли, як справляються зі стресом та дбають про ментальне здоровʼя під час війни

Вже другий рік кожен українець окрім особистих проблем, щодня пропускає через себе й біль війни. Тому кожному із нас особливо важливо піклуватись про власний психологічний стан, аби триматися стійко й надалі. Тож до Дня ментального здоровʼя, який щороку відзначають 10 жовтня в Україні та світі, ведучі ICTV та національного телемарафону розповіли, як справляються зі стресом і підтримують ментальне здоровʼя під час війни.

Оксана Соколова

“Подолати стрес допомагає проста практика заземлення”

Керівниця та ведуча програми “Факти тижня” Оксана Соколова зізнається, що швидко вийти зі стресу та повернутися до звичного життя їй допомагають прості практики.

“Можна собі до безкінечності говорити – зі мною все ок. Я не боюсь тривог. Але проблема в тому, що наш мозок має власну точку зору. Подобається нам це чи ні. Тому що тисячоліття еволюції навчили його, як реагувати на загрози щоб вижити. Тому коли звучить тривога, чи лунають вибухи, чи надходять погані новини – тіло миттєво реагує. Судини стискаються, серце починає калатати, в грудях давить. Це просто мозок викинув гормони, аби підготувати тіло до трьох сценаріїв виживання: бий, біжи або замри.

Цей алгоритм виживання дістався нам від пращурів, і ми нічого не можемо тут змінити. Навіть якщо розумом усвідомлюємо, що великої загрози зараз немає. Ми не можемо змінити реактивну реакцію, але ми можемо змінити  те, як виходити з неї. Модна залипнути в цьому стресі на хвилини, години, на дні. Інколи на роки. А можна вийти доволі швидко і повернутись до звичного життя. За допомогою простих практик”.

Практика заземлення від Оксани Соколової:

“Цієї практики мене навчила одна дуже мудра людина. І вона не раз виручала мене за ці важкі місяці повномасштабного вторгнення.

Отже, треба сісти на тілець, зручно й рівно. Закрити очі. Вдих – видих. І перше відчути – чим пахне навколо? Який запах ловить ваш ніс? Зафіксувати це. В цей момент. Вдих-видих. А що ви чуєте в цю мить? Прислухайтесь. Що ловлять ваші вуха?Відчуйте звуки. Які вони? Вдих-видих. А тепер смак. Який смак у вас на язиці в цей момент? Може лишився після смак недавньої кави? Відчуйте. Вдих-видих. А тепер відчуйте, що відчувають в цю мить ваші руки. Долоні. Ступні ніг. Спина. Торкається спинки стільця? Які  дотики ви відчуваєте в цю мить? Вдих-видих.  Тепер відкривайте очі. Подивіться праворуч  від себе. Що ви там бачите? Книжка? Картина на стіні? Просто зафіксуйте звичайні речі поруч з вами. А тепер ліворуч.. В цю мить ви перебуваєте тут і зараз. В цьому моменті. А не під владою стресу. І відчуваєте це завдяки п’яти органам відчуттів, які є у кожної людини:  зір, слух, смак, нюх, дотик.

Це називається укорінення. Або заземлення. Це така швидка допомога, коли треба негайно вийти зі стану стресу та напруги. Це дуже просто практика, аде дуже дієва. Спробуйте! Ви будете здивовані. Мозок можна трошки обманути. І допомогти собі самому”.

Вадим Карпʼяк

«Влаштовувати день інформаційної детоксикації»

Вадим Карпʼяк, ведучий головного політичного ток-шоу «Свобода слова» на ICTV зізнається, що достатньо психологічно стійкий та адаптивний, але в моменти, коли потрібно привести себе до тями та перезавантажитись — влаштовує собі день інформаційної детоксикації.

«Коли мені треба серйозно себе привести до тями, я просто відключаюсь від інформаційних потоків. В моїй роботі це небезпечно — не можна надовго випадати. Але день інформаційної детоксикації я собі час від часу влаштовую. На другий день, звичайно, треба багато наздоганяти. Але коли я можу собі це дозволити, або потребую цього, то я цілий день не дивлюся новини, не гортаю стрічку соцмереж. 

Замість цього я читаю художню літературу (бажано класику), я слухаю музику (бажано класику).  Це добре прочищає голову. І звичайно, я щось готую. Я люблю куховарити і це моє guilty pleasure.  Я вмикаю якийсь класичний концерт і на кухні спокійно, нікуди не поспішаючи, щось роблю. Мені інколи достатньо навіть години — двох, щоб ось так витягнути себе зі стану завантаженості, стресового інформаційного потоку і привести себе до тями. 

І, звичайно, головне, що мене мотивує та дає сили —  це мої діти. Я хочу щоб у них все було добре. А у них все буде добре, коли все буде добре в їхній країні. Я помітив, що з народженням дітей я став сентиментальним. Раніше я такого за собою не помічав. Але коли в мене народився старший син, потім дочка, а потім ще один син, я став на все дивитись через призму батьківства. І це мій найліпший мотиватор». 

Тетяна Висоцька

“Важливо знайти своє джерело, вимикатися від інформаційного потоку, концентруватися на простих речах”

Ведуча програми “Вікна-новини” розповідає, що їй дуже допомагають відновлювати фізичні й моральні сили сон, час, проведений на дачі та вміння концентруватися на простих речах.

“Ми з друзями і колегами часто сміємося, що, головне, не лише дожити до перемоги, а й дожити психічно здоровими. І це був би чорний жарт, якби не правда. Та все ж сподіваюсь, ближнє коло своїх, фізіологічна саморегуляція, і наша спільна надія — триматимуть. 

Війна лише підтвердила, наскільки  важливий сон, а світанкові бдіння в коридорі забирають дуже важливі години відновлення. Але я вже знаю, що за можливості година-дві денного сну поновлюють сили. Зайва кава — ні. Травʼяні чаї — так, тим більше я їх люблю і сама роблю, благо, є дача. 

Про дачу — дуже важливе будь-яке перемикання, коли відчуваю, що «бензин» закінчується. Для когось це спорт, тиша, міські мандри чи дружнє спілкування, такі прості банальні речі, а вони працюють. Для мене це сад і земля, я відчуваю це перемикання на дачі, не обовʼязково навіть з лопатою в руках. 

Нам всім зараз дуже важливо знайти оце своє джерело, вимикатися від інформаційного потоку, концентруватися на простих речах, робити прості справи, донатити і не втрачати віру в перемогу”.

Володимир Рунець

“Достатньо знати, що вдома чекає півкіло сірого пухнастого щастя…”

Спеціальний кореспондент ICTV, а також автор і ведучий інформаційно-аналітичної програми “Смотрите сами” Володимир Рунець розповідає, що в найскладніші моменти йому допомагало відчутття єдності.

“Я маю багато років досвіду існування в зоні бойових дій, інколи місяцями, але цього разу це було щось зовсім інше. Майже без сну, бо заснути не давали повітряні тривоги і весь час ми всі разом йшли в укриття. Де пили каву, мріяли про перемогу, танцювали і співали пісні.Відчуття єдності не давало мозку думати про погане. Але я сумував. Сумував за своєю родиною, за своїми друзями, більшість з яких пішла на фронт, хвилювався і, на жаль, оплакував тих, хто загинув захищаючи, в тому числі і моє життя. Сумні звістки приходили набагато частіше, ніж цього хотілося і всередині, в душі, не було відчуття, що колись все повернеться до якоїсь людської норми”.

Крім того, в найстрашніші дні, коли Володимир, по суті, жив на роботі, у нього зʼявився новий друг — офісний, а згодом домашній улюбленець Джоні, який й досі допомагає легше переживати стрес на фоні війни і щовечора радо зустрічає його. 

“25 березня наша директорка з виробництва Оксана Дихніч та координаторка Тетяна Суховецька привезли на роботу клітку із сірим чудовиськом на імʼя Джоні. Коли Київ був в облозі, і супермаркети не працювали, Джоні продавці залишили закритим у зоовідділі, насипали йому їжі та налили води. Як він вижив, я досі не розумію, але Оксана вирішила, що він має жити зі мною. Вона його фактично врятувала.

З тих пір ми жили в кабінеті вдвох – мій ранок починався з прибирання його клітки, яку ще треба було десь купити (а це окрема історія) і приготування йому сніданку. Весь канал ходив до Джоні в гості – всі приносили, що могли, бо купити свіжі овочі та фрукти було на межі фантастики. Я сам не помітив, як мені стало набагато легше. 

Зараз я живу вдома, і в принципі скаржитися на життя вже гріх, бо порівняти ситуацію сьогодні і півтора роки тому дуже складно. Але все одно ми живемо у стані війни і постійної невизначеності, тому час від часу стрес наздоганяє. Я не застосовую ніяких особливих практик, які сьогодні радять лікарі, аби пережити надмірний стрес. Мені достатньо знати, що вдома мене чекає півкіло сірого пухнастого щастя, яке починає радіти, ще коли тільки побачить мене у вікно, як я йду з роботи. І його «привіт, ку-ку», коли я заходжу в свою квартиру моментально допомагає зняти з себе все навантаження, яке нагрібло мене за день”.

 

Также по теме: Як підтримувати своє ментальне здоровʼя в умовах війни: поради ведучих ICTV та марафону Єдині новини
10.10.2023 11:33

Топ-видео

Горячие материалы

Ведущие канала

Смотрите на ICTV

Вверх

    Сообщить об опечатке

    Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

    ВВЕРХ