В умовах карантину навантаження на усіх жінок збільшилося в багато разів, але ще важче в кризу доводиться уразливим групам – самотнім матерям, жінкам з інвалідністю, літнім людям. Як їм пережити цей складний період? З’ясовувала ведуча програми «Ранок у Великому Місті» Юлія Зорій та Катерина Левченко – правозахисниця, докторка юридичних наук та урядова уповноважена з питань гендерної політики.
— Катерино, чому вважається, що саме жінки повинні піклуватися про всіх членів родини. А хто в такому випадку має піклуватися про самих жінок?
— Так складалося віками. І та суспільна праця, яку виконували чоловіки і жінки була дуже чітко поділена на дві складові: публічна праця і праця в сім’ї по відтворенню людського капіталу. Також дуже пізно порівняно з чоловіками, жінкам довелося добитися багатьох прав. Наприклад, права на освіту не було до 19 століття, якщо говорити про вищу освіту – до 20 століття, а якщо про певні види освіти – то навіть сьогодні є обмеження в різних країнах світу. Тобто багато наших прав існують близько 100 років і це дуже мало. А ще в багатьох культурах саме домашні справи покладалися на жіночі плечі.
— Чи передбачені законодавчо додаткові пільги фінансової допомоги соціально вразливим групам жінок? Саме на період карантину і після нього?
— Соціальні пільги в нашій державі регулюються відповідно до закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і цей закон визначає право на фінансову підтримку дитини у 2020 році для тих одиноких матерів, які не перебувають в шлюбі, або одиноких усиновлювачів, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про другого з батьків, або для матері чи батька дітей у разі смерті другого з батьків за умови не отримання пенсії по втраті годувальника або соціальної пенсії.
На жаль, поки що до законів які приймалися у зв’язку з протидією коронавірусу — не внесені ніякі додаткові пільги для тих сімей і тих груп населення, які самостійно виховують дітей на період карантину. Зазначена допомога планується для пенсіонерів.
Сьогодні дуже багато для допомоги таким сім’ям роблять органи місцевої влади, обласні, міські державні адміністрації. Може надаватися допомога з місцевих бюджетів і в співпраці з бізнес-структурами. В першу чергу допомагають харчовими наборами, в тому числі для тих сімей, які якщо говорити мовою закону «перебувають у складних життєвих обставинах».
Я пропоную звертатися на «гарячі лінії» обласних державних адміністрацій та до урядового колл-центру — 1545.
— Як законодавчо убезпечити себе матерям-одиначкам, яких не звільнили під час карантину, бо має доглядати за дитиною, але вона і не може на 100% віддаватися роботі?
— Спеціальних норм які б регулювали ці питання у нас також немає. Із точки зору законодавства варто розуміти, що працівник, який виконує свої функції є захищеним трудовим законодавством. Є перелік підстав за якими можна звільнити працівника, як це прописано в Кодексі законів про працю України.
Також існує безкоштовна цілодобова «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги. Тобто якщо є правові питання, які стосуються якраз і питання перебування в трудових відносинах під час карантину, я раджу звертатися сюди за номером 0 800 213 103.
Якщо говорити про консультування юристів із питань дискримінації на робочому місці, можна зателефонувати на «гарячу лінію» громадської організації «Ла Страда Україна». Юристи які там працюють надають консультації не лише з питань домашнього насильства, а й з питань протидії дискримінації – 0 800 535, або 116 124.
— Як, на вашу думку, взагалі змінилося життя під час карантину вразливих груп жінок? Чи є зараз звернення від жінок чи скарги?
— Життя зараз у всіх змінилося під час карантину, але я також чую багато інформації про те, що карантин дав можливість чомусь навчитися, щось перечитати, пройти онлайн-курси, щось переосмислити. Варто пам’ятати, що будь-яка криза закінчується і відкриває нові погляди та можливості на наші життя. Одна з них – це абсолютне розширення всіх наших комунікацій онлайн.
Ця світова криза показала нам, що потрібні інші погляди до навчання працівників, до підвищення кваліфікації чи отримання нової професії, адже вони однозначно будуть потрібні. Хотілося б закликати всіх бути відкритими до таких змін і не думати, що нові знання чи нові курси не згодяться в майбутньому.
— Що б ви порадили для правової обізнаності. Можливо є якісь портали де все просто описано?
— Перш за все я раджу зайти на сайт Координаційного центру безоплатної правової допомоги. У них є дуже багато інформації з різних питань. Багато правозахисної інформації є на сайті Харківської правозахисної групи або Української Гельсінської спілки з прав людини. Чимало інформації міститься на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Інформація яка стосується соціальної політики розміщена на сайті Міністерства соціальної політики. Ще є цікаві курси, які стосуються прав людини. Права людини — це також дуже комплексне питання. Але от розпочати я б рекомендувала саме з цих ресурсів.
— Пані Катерино, що б ви могли ще порадити жінкам, які відносяться до вразливих груп?
— Я б ще звернула увагу на один момент. Будь-які позитивні зміни мають йти і від суспільства, і від політиків та уряду. І для того щоб краще захищати свої інтереси, дуже важливо об’єднуватися в громадські ініціативи, групи, організації. Якраз ситуація після окупації Криму, частини територій Донецької і Луганської областей, яка виникла у зв’язку з агресією Російської Федерації призвела до появи внутрішньо переміщених осіб, сімей в яких є загиблі на війні, учасників АТО, добровольців. Ця ситуація показала наскільки активно почало розвиватися громадянське суспільство.
Тому приєднання до діяльності існуючих громадських організацій, зацікавленість громадським рухом в тому числі жіночим рухом, створення власних організацій та ініціатив які захищають, наприклад, права матерів, людей з інвалідністю або осіб старшого віку є дуже важливим. Спільно завжди краще відстоювати свої інтереси і спільно краще можна сформулювати питання, які потім виносяться на порядок денний.
Чим більше людей буде виявляти соціальну активність – тим більш ефективними будуть перетворення в країні.
Также по теме: Економічні втрати під час карантину – Інтерв’ю Юлії Зорій із кандидаткою наук з державного управління Ольгою Романюк Карантин з агресором: як запобігти домашньому насильству? – Інтерв’ю Юлії Зорій із психологинею Наталією Орловською Як знайти баланс між роботою і сімейними обов’язками? – Інтерв’ю Юлії Зорій із соціологинею Оленою Стрельник
