Вже другу зиму півтора мільйона переселенців з Донбасу зустріли поза рідними домівками. У влади було півтора роки, щоб їх розселити, допомогти влаштуватись на роботу, відновити їхні права і знайти відповідь на болісне питання: що далі? На градуснику вже мінусові показники, а в тимчасово-постійних помешканнях тисяч переселенців холодні батареї і немає гарячої води. Пошуки роботи, дитячого садка, школи, медичного закладу, як і раніше — клопіт волонтерів чи самих переселенців. Адже єдиного центру для допомоги внутрішнім мігрантам не створено. Уряд і дотепер не знає, що робити з переселенцями. Там, за звичкою, вдають, що проблеми не існує. Ми нагадаємо байдужим чиновникам про тих, хто не зі своєї провини змушений починати життя з початку і кого влада кинула в біді.
Біженців зі Сходу та Криму селять у гуртожитки без тепла та зручностей
