Андрій Ковальський (ведучий “Факти.Спорт”)
Я виріс у невеликому місті, де майже всі всіх знали. Принаймні, в центрі, де я жив, у наших багатоповерхівках – точно. Ну, багатоповерхівки – то гучно сказано. Всього 2 під’їзди по 5 поверхів і 3 квартири на поверсі.
Для більшості дітлахів у 90-ті колядки і щедрівки були засобом отримати екстра солодoщі чи гроші на кишенькові витрати. Але просто колядникам, які кричали в три горлянки що-небудь, люди не дуже поспішали відчиняти – часи були не ті. Тому ми з друзями брали винахідливістю і мистецтвом.
У середніх класах я уже навчався в музичній школі – грав на баяні. Бабуся мені подарувала інструмент і я його використовував за призначенням. Ходили з друзями по сусідах і розважали їх колядками. Звісно, на холоді не завжди я потрапляв по клавішах, але радість і гарний настрій точно дарували землякам. А що ще треба в святкові вечори? (Посміхається).
Анастасія Мазур (ведуча “Фактів”)
Коли я була маленька, після Святвечора, 6 січня, ми з подругою ходили колядувати по сусідах. Нам було років по 12. Полювали ми звичайно на гроші. Цукерки цікавили мало. А ще ми соромилися співати і тому брали з собою мою меншу сестру. Вона співати любила. Тому ми ставили її першою. Вона маленька, гарненька. З точки зору нашого «бізнес плану» – це був безпрограшний варіант. Інколи ми її взагалі пускали одну, а самі чекали на вулиці. Потім весь прибуток і всі цукерки ділили на трьох! (Сміється).
Сергій Лиховида (ведучий “Ранку у великому місті”)
Я дуже чекав коляди, бо розумів, що це можливість заробити власні кишенькові гроші. Мені подобався сам процес, а особливо – настрій різдвяних свят. До речі, щоразу я намагався вгадати скільки зароблю цього року. Плюс – завжди, крім грошей, давали якісь смаколики. Але більше за все мені імпонувало те, що це творча діяльність. Я б це назвав таким своєрідним родинним обходом гостей. Переважно це були хрещені, тітки, дяді, бабусі з дідусями… Я дуже хотів і чекав цього моменту, але соромився перед виступом, трохи ніяковів. Проте вже під час виконання колядок входив у роль, розкривав свою артистичність, не запинався і не губився. Улюблена у мене була “Коляд, коляд, колядниця”. Моя фірмова.
