— Олександре, тривають зйомки другого сезону скетч-шоу «На трьох». Скільки часу проводите на майданчику?
— Щодня зазвичай знімаємо 13-14 скетчів. А нещодавно з 52 скетчів, які ми знімали за три дні, я зіграв у 50… Звісно, дуже втомився. Але це та робота, якою я люблю займатися, тому інакше просто не може бути. Тільки хотілося б мати трохи більше часу на те, щоб краще зрозуміти персонажа. Сформованих героїв у цьому сенсі грати легше. Наприклад, наших офісних клерків, яких граємо ми з Євгеном Гашенком…
— Здається, саме цих героїв глядачі полюбили чи не найбільше.
— І мене це дуже дивує. Можливо, так сталось, тому що у нас багато людей працює в офісах і їм близькі такі ситуації? Це улюблені персонажі моєї мами, а вона мій великий критик. Завжди каже: «Мені мало що подобається з того, що ти граєш». А от наші клерки їй до вподоби.
— А у вас є улюблені герої?
— Мені подобається мій «мент». Не знаю, чому, але в формі я почуваюсь спокійно і якось органічно. Причому це діє у всіх персонажах, які пов’язані з «формою». Я в цій іпостасі якийсь природний, навіть розумію, що мені не треба особливо когось там грати.
— «Тестуєте» жарти на своїй дружині?
— Постійно. Вона у мене теж такий важливий критик. Іноді навіть образливо: розповідаєш їй так натхненно щось смішне – а вона не сміється. У неї є почуття гумору, при цьому вона ним не «зіпсована». Тому може чітко сказати, що для публіки буде смішно, а що ні.
— Чи правда, що гумористи в житті насправді похмурі люди?
— Здебільшого так, адже не можна постійно сміятися – так і збожеволіти можна. До того ж, ми економимо свою енергію. Ми її завжди дуже сильно і активно роздаємо, а отримувати її зазвичай немає звідки. Тому в побуті намагаємось особливо гумор не розсипати.
— Може, варто спробувати себе в іншому жанрі, скажімо, драматичному?
— У мене був досвід зйомок у серйозних фільмах, де я грав негативного персонажа. Це справді цікаво. Адже не завжди хочеться, щоб люди сміялись. Іноді – щоб вони виносили якусь іншу емоцію. Не обов’язково сміх, це можуть бути сльози або навіть злість, ненависть до твого персонажа. Ми ж працюємо заради емоцій.
— Стати режисером не хотіли б?
— Мрію зняти фільм про свого діда. У нього була дуже цікава доля. Ключові моменти я вже записав, хочу створити книгу, а потім і фільм за нею. Тим більше, що я на свого діда дуже схожий – він теж був такий веселий, постійно жартував.