Щороку 6 червня в Україні відзначають День журналіста – професійне свято людей, які працюють з величезним обсягом інформації, щоб допомогти вам отримати правдиву та обʼєктивну інформацію про навколишній світ. Це цікава, динамічна, непередбачувана, але водночас і дуже нелегка та відповідальна професія!
З нагоди Дня журналіста, ведучі “Фактів” на телеканалі ICTV та марафону “Єдині новини” – Вадим Карпʼяк, Оксана Гутцайт, Андрій Ковальський, Анастасія Мазур, Петро Демʼянчук, Юлія Сеник та Сергій Кудімов привідкрили завісу своєї професії і розповіли про моменти, які приносять найбільше задоволення в роботі, а також пригадали ефіри, які найбільше запамʼяталися.
Андрій Ковальський:
«Найприємніше, коли ти встиг видати в ефір першим новину»
Звісно, нині у цифрову епоху багато джерел інформації і багато ресурсів роблять своєю «фішкою» швидко видати новину, інколи навіть не перевіривши. Для мене все ж головне – перевірена інформація.
Знакових ефірів було дуже багато! Але точно запам’ятався ефір, коли я першим повідомив про обрання Віктора Ющенка Президентом України. Оголошення результатів виборів сталося якраз під час мого випуску новин спорту і ми оперативно про це повідомили.
Анастасія Мазур:
«Найбільше задоволення — це зворотний зв’язок»
Це люди, яким ми допомогли, діти на лікування яких, ми зібрали гроші, бійці, яким завдяки нашому сюжету надійдуть необхідні речі. І коли я говорю про зворотний зв’язок, не маю на увазі подяку, хоча це безумовно приємно і надихає. Маю на увазі зроблену справу. Коли ти розумієш, що твоя робота – має результат!
Петро Дем’янчук:
«Коли твій матеріал допомагає змінювати світ на краще»
Це нелегка і відповідальна професія. Адже від кожного сказаного вами слова залежить рішення тієї чи іншої людини. І особливо ця відповідальність важлива зараз у час багаторічної війни. Саме тому багато журналістів зараз на фронті і в тилу намагаються чітко та швидко розповідати про ситуацію на передовій і в середині країни. Без прикрас і фальші. Намагаються протидіяти дезінформації. Нас читають, слухають, довіряють. Журналістика – це унікальний інструмент, який можна використати для злих і добрих намірів. І ми добре бачимо, як ефективно російські пропагандисти це роблять — я про зло. А з іншого боку ви навіть не уявляєте скільки радості має журналіст, коли його матеріали допомагають змінювати світ на краще.
Я і мої колеги не раз своїми сюжетами вирішували проблеми людей, які вони не могли вирішити роками. Пам’ятаю свій ефір з одним поважним представником однієї з церков. Так от саме після цього інтерв’ю почалися розмови про об’єднання церков, що завершилося створенням ПЦУ. Як я казав – це потужний інструмент, який здатен змінювати світ на краще. Саме це і надихає працювати далі.
Юлія Сеник:
«В журналістиці є все: адреналін, драйв, темп, який не дає розслабитися ні на мить»
Я обожнюю свою роботу. Завжди прагнула, мріяла працювати саме в новинах. Тут є все: адреналін, драйв, темп, який не дає розслабитися ні на мить, це саме мій ритм, вир подій у якому ти щодня і не сходиш з дистанції, ти завжди маєш бути в курсі всього, що відбувається. Іноді здається, стомилася, спала кілька годин…але щоразу беруться сили, натхнення і бажання працювати ще і ще!
Мені запамʼяталсь, як колись брала інтервʼю в одного чиновника, був корупційний скандал, чиновнику от-от мали вручити підозру. Моє питання було по цій історії, а відповідь була абсолютно не по темі, про його коханок…очевидно, відвести розмову в такий пікантний поворот, йому здавалося більш виграшним, чим прямо відповісти щодо конкретних зловживань.
Сергій Кудімов:
«Найбільше у роботі журналіста мені подобається непередбачуваність»
Сьогодні я можу знімати палац Черновецького, завтра — ціни на овочі, післязавтра летіти на авіаційну виставку у Ле Бурже чи розгадувати секрети грузинського вина – у Грузії. Власне, журналістика — це перманентна пригода, яка не закінчується. Якщо любити такий графік і роботу на свіжому повітрі, велкам у найкрутішу професію.
Оксана Гутцайт:
«Обожнюю, коли ти вже сидиш в кадрі, а тобі в “вухо” кажуть, що треба швидко щось змінити, відреагувати якось»
Я дуже люблю свою роботу. Вважаю, вона найкраща в світі. Найбільше задоволення мені приносять ці моменти, коли “швидко в номер”. Тобто, коли ти вже сидиш в кадрі, тобі в “вухо” щось кажуть, що треба швидко щось змінити, відреагувати якось. Ти покриваєшся потом, мені здається і кров’ю і страхом, сильно нервуєш, стресуєш, але отримуєш таке задоволення, коли треба все змінити, все зробити за долю секунди.
Дуже запамʼятався ефір, коли я була ведучою програми “Таблоїд” на Новому каналі і ми там робили іронічний сюжет розслідування щодо одного нашого політика. Щось ми не так сказали та зробили і наслідками було те, що закрили нашу програму (сміється).
Вадим Карп’як:
«Момент добре виконаної роботи, приємної втоми і усвідомлення, що тепер можна видихнути – найприємніший момент»
Коли після хорошого ефіру кажу “До побачення” останньому гостеві – це момент добре виконаної роботи, приємної втоми і усвідомлення, що тепер можна видихнути, – найприємніший момент. Він дає почуття завершеності і задоволення від добре виконаної роботи, підкреслюю, що саме після хорошого ефіру. І обіцяє відпочинок і налаштування на щось наступне, і ти в цьому настрою очікуєш, що і наступний твій ефір буде хорошим. Бо після поганого ефіру, чи такого, який минув не так, як ти його планував (таке теж трапляється), настрою не дуже є.
Джерело: WoMo
Также по теме: Ведучий ICTV Вадим Карп’як взяв участь у ХІІ Книжковому Арсеналі: як пройшов фестиваль Що обов'язково потрібно подивитися у Києві? Ведучі ICTV назвали свої улюблені місця Доброволець, ветеран російсько-української війни, стронгмен: Телеканал ICTV2 представляє нового ведучого програми «Ранок у великому місті»