Вишиванка — це не лише про стиль чи святковий дрес-код. Це наша «друга шкіра», символ ідентичності та невидима нитка, що з’єднує нас із попередніми поколіннями. У Всесвітній день вишиванки популярні актори та телеведучі ICTV і ICTV2 діляться історіями про вишиті сорочки, які стали для них реліквіями, оберегами та нагадуванням про те, що означає бути українцем.
Володимир Гладкий
Популярний актор Володимир Гладкий. Якого глядачі невдовзі побачать у прем’єрному 2-ому сезоні пригодницького серіалу «АТП Перевізники» впевнений: вишиванка – це справжній код нації. І розповів, що свою першу вишиту сорочку вдягнув ще у дитинстві:
«У мене є старе дитяче фото, де мені, напевно роки три, і я у вишиванці — мабуть, уперше в житті. Мама мене тоді одягнула й сфотографувала.
Зараз для мене вишиванка — це код нації. Свою першу вишиванку я придбав після Майдану 2014 року, коли вперше по-справжньому прийшло усвідомлення, хто я і що означає бути українцем.
Зараз у мене їх декілька, і оця сорочка, у якій я на фото, для мене є особливою, бо мені її подарувала близька людина. Одягаю її на важливі події, свята, дні народження чи знакові заходи.
Для мене вишиванка — це такий самий символ України, як мова чи прапор».
В’ячеслав Довженко
Культовий актор українського кіно і театру В’ячеслав Довженко, якого глядачі знають і люблять за проєктами «Дільничний з ДВРЗ», «АТП Перевізники», «Будинок «Слово» та ін., вважає, що зараз кожен українець має вишиванку і не одну. У актора також є декілька вишитих сорочок на різні випадки життя. Але серед них є найдорожча:
«Цій вишиванці, напевне, років двісті: спадкова, старовинна, ручної роботи. Подарунок від мого тестя, тата Василя. Була на мене завелика, тож довелося трохи підшивати. Бережу її й одягаю дуже рідко — хіба що на Великдень.
Інші вишиванки вдягаю на свята чи урочисті події. Є чорна, біла — їх мені подарувала моя кохана Світлана.
В минулому році на День Незалежності вдягнув вишиванку і поїхав на знімальний майданчик серіалу «АТП перевізники». Мій колега Володимир Гладкий також прийшов у вишиванці, причому ми не домовлялися. Звісно, сфотографувалися, і ось залишилась ця фото».
Віра Кобзар
У гардеробі популярної акторки, яку глядачі знають за детективом «Справа НБР», серіалом «АТП Перевізники», стрічками «Песики», «Скажене весілля» є декілька вишитих сорочок, серед них і чоловіча сорочка, вишита бабусею на домоткані.
Але для Віри вишиванка – дешо значно більше, ніж просто національний одяг:
«Моя найперша вишиванка засвідчена дитинством. Це було у радянські часи, я 1979 року народження, коли ніхто їх не вдягав на свята і не носив у побуті, хіба народний хор виступав у вишиванках. А моя мама вдягала мені блузочку з вишитими рукавами!
Улюблена вишиванка – матусина: батистова, надтонка з розшитими рукавами ручної роботи. Мама придбала її ще студенткою за шалені гроші, які довго відкладала. І ось тут найцікавіше і найвразливіше: мама родом з села Чимбарівка на Хмельниччині, жила все життя в Шепетівці. Навчалася в Новосибірську і захищала диплом… у вишиванці! Про неї всі казали: хохлушка, а вона гордо відповідала: «Українка – і пишаюся цим!». Любов до Батьківщини і до людей — мій найдорожчий спадок від матусі.
Я сама народилася в Іркутську, а коли мені виповнився рік, а брату 7, родина повернулися в Шепетівку. Тато заради мами і нас покинув Сибір, і жодного разу не пожалкував.
Для мене це про справжній український код: коли українське забороняли і викорінювали, мама на чужині носила вишиванку і говорила вголос про Україну. І тато завжди казав: моя дружина – українка!»
Юрій Вихованець
Популярний молодий актор, що знявся в серіалах «Митець», «Служба 112» та ін., розповів, що має декілька вишиванок – усі подаровані близькими і дорогими людьми.
«Вишиванки з’явилися в мене волею долі. Перша з’явилася після вистави «Гуцульське весілля». Мені дали її для виступу, а після прем’єри колега просто подарував зі словами: «Носи на здоров’я, вона тобі фест пасує». Це автентична сорочка, яку вдягаю лише на великі свята й особливі події.
Друга – «робоча» вишиванка з гір, яку теж подарував колега-гуцул, коли ми гостювали в нього в горах. Вона неймовірно файна: якісний льон, вражаючий візерунок. Я тоді зрадів: «О, буду мати ще одну, вдягатиму до церкви на свята». А він сміявся: «Та яка церква? Це гуцульська робоча вишиванка, у такій до церкви не ходять». Насправді вона виглядає неймовірно: я все одно вдягаю її до храму, хоч за давніми мірками вона вважається буденною.
Зараз маю ще одну — подарунок від моєї дружини Ірки. Це більш сучасний варіант, але також ручна робота від людей, які по-справжньому горять своєю справою».
Юлія Зорій
У ведучої програми «Ранок у великому місті» на каналі ICTV2 Юлії Зорій кожна вишиванка має свою історію:
«Найдорожча вишиванка – та, яку мені вишила моя 89-річна бабуся. Мамина мама. Вона вже дуже погано бачить, і дідусь їй спеціально на великих аркушах паперу намалював велику схему вишивки, щоб бабуся було простіше. Він художник, тож вийшло все ідеально. На її 90 років, вже наступного року, вона обіцяла вишити мені ще одну, тож чекаю.
Є в мене вишиванка, яку я два роки хотіла, і врешті купила.
Ще одна сукня-вишиванка у мене є від ZARA. Це був початок квітня 2022-го, коли я вперше виїхала з України в Польщу до подруги на тиждень. Стан і настрій були жахливими. Я не хотіла виходити з дому, постійно хотілось спати, але спати не могла. Одним словом, дуже важко. І якось подруга таки витягнула мене в магазин за продуктами, а він був у торговому центрі. Там була і ZARA. На вітрині була ця сукня. Подруга каже «Ну купи собі щось, ну підійми настрій хоч трохи». Я зайшла, не міряючи взяла цю вишиту сукню і пішла. Поміряла її я вже в Києві, коли повернулася. Одягала всього два рази, але вона все одно для мене важлива».
Вадим Карп’як
Ведучий програми «Факти» на каналі ICTV, а зараз – військовий Вадим Карп’як вважає, що сила української вишиванки — неповторності визерунків, завдяки чому кожен українець почувається неповторною особистістю.
«У мене ціла колекція вишиванок. Найдорожча — та, яку колись вишила мені мама. Вона вже давно померла, а ця вишиванка залишилась як реліквія. Майже її не одягаю — тільки на дуже великі свята.
Є вишиванка від майстрині Люби зі Спаса — вона просто вирішила зробити її для мене й подарувала. Є традиційна гуцульська сорочка від друзів — яскрава, з геометричними орнаментами. А ще — вишиванка, яку я сам обрав на знаменитому базарі вишиванок у Коломиї.
Пам’ятаю, як мама покликала мене на базар вишиванок, коли я приїхав провідати батьків. Це було справжнє буйство кольорів, стилів і технік: від простих фабричних сорочок до тонкої ручної роботи. Все, що можна собі уявити: від вишитих на якихось китайських станках у далекому Шанхаї до ручної тонкої роботи білим по білому. Парні вишиванки, чорним по білому, червоним по чорному — було буквально все.
І в якийсь момент цього вибору ставало аж занадто багато. Ти дивишся на всі ці прекрасні речі й уже не можеш зрозуміти, яка подобається найбільше.
Мабуть, у цьому й сила української вишиванки — у її безскінченній різноманітності. Поки вони не повторюються й не стають шаблонними, доти ми почуваємося неповторними особистостями. Так що нехай День вишиванки підкреслює цю нашу унікальність».
Андрій Ковальський
Ведучий на каналі ICTV розповів, як його дружина започаткувала власну традицію, вишивши сорочки для усієї родини.
«Вишиванки традиційно передаються в родині з покоління в покоління. У моїй сім’ї ця традиція не збереглася через радянські часи. Але несподівано її відродила моя дружина Тетяна. Вона була вагітна первістком і вирішила вишити однакові вишиванки для всієї родини. Це була непроста робота, але Тетяна впоралася.
Тепер у нас є сімейні вишиванки, які ми вдягаємо на важливі свята, передусім на Великдень».
Оксана Гутцайт
Ведуча програми «Факти» на ICTV вважає вишиванки – наче другою шкірою, бо ці унікальні сорочки доречні на будь-які випадки життя і розповіла про спадкові сорочки від бабусі:
«Перша вишиванка, яку я пам’ятаю, була в бабусі дідуся — старезна, вишита своїми руками. Не від батьків їм дісталася, тому що мої були розкулачені, але бабуся вже сама її зробила. Саме її я вдягала маленькою, коли бігала у бабусі по селу.
Я дуже люблю вишиванки, особливо сорочки. Вони універсальні: їх можна вдягнути і під джинси, і під спідницю, і під класичні брюки. Це ніби твоя друга шкіра.
На жаль, та бабусина вишиванка загубилася після початку повномасштабної війни. Ми з Харківщини, і в селі були орки. Але я досі пам’ятаю, яка вона була білесенька, неймовірно гарна».
Андрій Ісаєнко
Відомий актор українського кіно і серіалів Андрій Ісаєнко має декілька вишиванок. Але зізнався, що одна з них – дуже йому подобається, і розповів, як вона з’явилася:
«Я дуже довго не міг обрати собі вишиванку до душі. Ходив обирав – усе не те, а потім одного разу, моя подруга Анастасія Карпенко подарувала мені вишиванку, яка так припала мені до душі».
Также по теме: Зірки українського кіно Сергій Стрельніков та Віра Кобзар стали співведучими програми “Ранок у великому місті” «Залізти під шкіру»: велика телепрем'єра фільму про татуювання як символ спротиву загарбникам відбудеться на ICTV2 до Дня вишиванки Від кінотеатрів – до кожного глядача: ICTV2 покаже 4 найгучніші українські кінопрем’єри останніх років