15 липня Україна відзначає День Української Державності — свято, яке вкотре нагадує нам про тисячолітню історію багатомільйонного українського народу, десятків поколінь зі своєю рідною мовою, звичаями та культурою.
З нагоди свята, ведучі ICTV та телемарафону Єдині новини розповіли чому цей день має таке важливе значення, а також відповіли на питання «що для них зробила держава і вони для неї».
Анастасія Мазур
На питання «що держава зробила для мене», сьогодні відповідь, це те, що держава в мене є. Та, в якій я народилась, де народила свого сина, держава, яку я люблю, якою пишаюсь, яку бережу, за яку вболіваю і за яку переживаю. Держава, яка зараз зранена і якій болить, але яка бореться, не здається і яка обов’язково переможе. Тому я не питаю себе, що держава зробила для мене, я вдячна ЗСУ і народові України, що держава в мене є, що ми всі разом за неї боремось і поборемо ворога обов’язково!
Тому тут далі і відповідь на друге питання. Що я зробила для держави? Зараз головне, це підтримувати ЗСУ, аби ті нищили окупантів і гнали геть з нашої землі. Я доначу. Я працюю з інформацією і в якомусь сенсі веду інформаційну боротьбу, якщо слово боротьба доречне в принципі, бо головна боротьба на фронті. І саме на підтримку фронту, наших воїнів і мають бути спрямовані наші основні зусилля…
Петро Дем’янчук
Українці сотнями років виборювали і зараз захищають свою державність. Бо хто ми без держави? Нікому непотрібні і ніким не шановані діти, які блукають світом. Такі собі, безхатченки. А в державі — ми спільнота мільйонів людей, яких визнають, з якими рахуються, де кожен захищений, має свої права і звісно обов’язки. Не всі держави ідеальні, але на те є ми — суспільство, яке має докладати зусиль щоб робити її сильнішою і кращою.
Державу часто асоціюють з владою, але влада змінюється, а держава залишається. В різні роки держава дала мені розуміння, що я українець, я громадянин і це визнано у світі, дала освіту і перспективи попри постійні політичні та економічні потрясіння. Але що ж я дав державі — не владі?
У скрутні часи я робив і роблю все, що в моїх силах щоб вона не перетворилась в руїну, а стала потужною, правовою і щасливою. Я даю свої вміння, впевненість, любов, таланти і головне несу думку в маси, що моя держав з усіма її складнощами є сильна, розумна, перспективна. Все це буде — я впевнений.
Вадим Карп’як
Найочевидніша річ, яку держава дає мені і будь якому громадянинові — це можливість реалізовувати себе, розвиватися і реалізовувати. Це такий двосторонній процес, тому що, держава- це не якась окрема інституція, яка живе окремо від громадян. Немає ніякої Держави без Громадян. Громадяни- це всі ми і в нас є не тільки права, але і обов’язки. Тому держава — це всі ми, які зібралися разом і домовилися, що скидаємося грошима(нашими податками) і організовуємо наш побут і роботу, вибиражмо людей, які розпоряджаються цима грошима, контролюємо їх і переобираємо їх, щоб вони не звикали до цих грошей. Тому, коли питають, що держава дає мені, я відповім, що дає можливість реалізовувати своє я, свої бажання і можливості, так як я того хочу і можу реалізовувати.
Коли питають, що я даю державі:
Я не є відірваний елемент від Держави. Я, моя сім’я, моя кохана, мої діти, батьки, друзі, колеги, ми всі є держава і ми її формуємо. Без нас її немає, тому ми даємо державі існування, так само, як держава забезпечує наше існування, як громадян. Саме ми,як громадяни забезпечуємо її існування, це такий складний механізм, який люди розробляли тисячоліттями і кращого поки не придумали, ніж збиратися разом і частину грошей віддавати на спільну справу і формувати собі керівництво. Республіка — грецьке слово в перекладі означає “спільна справа”, найвідоміший текст Платона, який іноді перекладають, як Держава, неправильно перекладають, це слово саме “Республіка”.
Оксана Гутцайт
Держава, як родина, її не обирають. Я дуже щаслива, що я народилася саме в Україні. Держава нам дає відчуття свободи, відчуття гідності, щастя від того, що ти людина і розуміння того, що в цій країні твої права будуть збережені. У нас, насправді, найкраща країна і це стосується всього, починаючи від людей і закінчуючи красою, яскравістю, природою, у нас все найкраще.
Щоб ми не зробили, це буде замало, як на мене. Найбільше зараз роблять — наші хлопці і дівчата(захисники), вони ціною свого життя захищають нашу державу і нас усіх. Ми живемо і дотримуємося законів нашої держави, ми працюємо на благо, ми платимо податки, ми виховуємо дітей в повазі, шані до держави, в радості, що вони народилися українцями. Тому, з днем державності, дорогі українці! Тримаймося разом!
Андрій Ковальський
Чесно кажучи, я ніколи собі не ставив цього запитання. Так, я народився в іншій державі, але завжди вважав себе українцем і моя рідна мова – українська. Я спілкувався нею ще до того, як це стало трендом, бо будь-яка інша мова для мене була іноземна. І російську я вивчав у школі як іноземну. А що дала мені держава? Та, власне, все. Перш за все – освіту. Я навчався в українській школі, потім українському Університеті безкоштовно, бо за це заплатила Держава. Так само мої діти нині навчаються в державній школі і обслуговуються в державній лікарні найкращим у світі педіатром, який отримує зарплатню від держави. І держава не залишила мене наодинці з бідою, коли у наш будинок влучив ворожий дрон. Звісно, за кордоном можна знайти якісь додаткові плюси, але моя Батьківщина – Україна.
Я був зі своєю державою у найскладніші моменти новітньої історії. 2004 року був учасником Помаранчевої революції, зиму 2013-14 років я, як і багато українців, був на Майдані Незалежності. Революція Гідності відбувалася у мене на очах. І, звісно, початок повномасштабного вторгнення я і моя сім’я були в Києві – ми допомагали тим, кому це було найбільше потрібно і працював. Так вчинив кожен справжній українець.
Працюю в потужній компанії, яка НЕ платить гроші в конверті, сплачую всі податки, адже лише це може гарантувати економічно потужну Державу. Особливо у важкий період війни. Інформую суспільство про будь які зміни, новини, все що відбувається в країні, як і мої колеги. Доначу, роблю збори, навчаюсь у парамедиків, як надавати першу допомогу і бути готовим до будь якої ситуації.
Сергій Кудімов
Наш найбільший здобуток — еволюція нашої держави. Ми пройшли шлях від закритої корпорації з чиновником в основі системи, куди приходили просити. До зручного сервісу з усміхненими та ввічливими співробітниками, де можна обирати. Вибір означає свободу. Свобода перетворює населення на громадянське суспільство. Коли є громадяни, сервіс ніколи не перетвориться на закриту корпорацію. Ми на правильному шляху.
Юлія Сеник
У важкий час для країни — я з нею! Складно, важко, небезпечно, але я вірю, що моя країна вистоїть, переможе, подолає ворога зовнішнього росію та всіх внутрішніх ворогів.
Що я роблю для своєї країни: я намагаюся робити все від мене залежне, працюю, сплачую податки, я доначу, допомагаю ЗСУ, я допомагала і допомагаю Батьківщині, як і вся моя родина.
Олександр Швачка
Держава дала мені можливість народитися в Україні, хоч не ідеальній, але сильній Країні! А всі недоліки ми поступово виправимо.
Я віддав частину себе та частину свого життя, вириваючи нашу Неньку з лап кровожерливої росії. Рухаємо Країну до цивілізованого людства, де працюють закони та живе демократія.
Володимир Рунець
Коли мене питають, що держава зробила до мене, я завжди почуваюся некомфортно. Це як спитати «що твоя квартира зробила для тебе?». Та, наче, і нічого, але це мій дім, я тут живу. Що має мій дім зробити для мене? Та попри це, сьогодні я працюю журналістом, бо маю освіту, яку здобув безкоштовно. Сьогодні я можу подорожувати вільно по всій Європі, бо моя держава домовилися про це з іншими державами. Насправді, багато всього того, про що ми не замислюємося. Речі, до яких ми звикли. Я не люблю будувати стосунки, рахуючи хто кому що.
Якщо подумати, що для держави зробив я, то те, за що точно не соромно, я все своє життя сплачую податки. Це внесок в наш спільний добробут. А ще я сумлінно роблю свою роботу, я впевнений, держава має з цього зиск, так воно і має бути. Окрім того докладаю чималі зусилля, щоби держава змінювалася на краще, реформувалася, становилася справжньою європейською країною. Я знаю, що попереду ще довгий шлях, але я знаю, що ми його здолаємо.
В’ячеслав Довженко, актор проєктів «Дільничний з ДВРЗ», «Будинок «Слово»
Країна дала мені батьків, друзів, освіту. Тепер це мої цінності ,мій багаж і скарб.
А я в свою чергу, здобувши певну майстерність, працюю на культурному полі, в тому числі і над збереженням українського культурного коду. Мені пощастило втілити на екрані таких знакових для України особистостей, як Петро Франко, Микола Хвильовий та ін. Вони стали справжніми героями нації, за свою країну віддали найдорожче, що в них було, — своє життя.
На мій погляд, зараз ми знову переживаємо епоху «розстріляного відродження». Зараз в нас багато досягнень, культура розквітає, спорт також, ми тішимося успіхами, але нас вбивають кожний день, бо в нас йде війна. І цього разу ми маємо вистояти і перемогти.
Григорій Герман, телеведучий програми ICTV2 «Ранок у великому місті»
Саме для мене країна зробила все. Все, що в мене є зараз, це все мені дала держава. Я ріс у комфортних умовах міста, отримав хорошу освіту, я живу у нормальному будинку, де навіть зараз, у війну, є вода, водопровід і в обмеженій кількості електрика, але вона є. Мої діти зараз отримують певну освіту, за яку я сплачую, але я маю можливість обрати для них таку освіту. Все це – надає нам наша країна. І якщо людина каже, що країна нічого не зробила для нього – це означає, що він сам нічого не зробив для країни.
Що я роблю для своєї країни?
Я зараз працюю в програмах на Youtube-каналі ICTV2, які займаються пропагандою і контрпропагандою. Це інформаційне протистояння з дуже потужним ворогом, боротьба ідей і наративів. Боротьба триває, ми маємо більше уваги звертати на їхні іпсо і наративи, робити це більш централізовано. Це мій внесок, те, що я зараз роблю для своєї держави.