PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=

Кремінь

Без категорії

Антон Ремізов твердий, як кремінь. І це єдина риса, яку він не втратив, обживаючись у Москві і несучи службу у лавах московської міліції. Все інше — уявлення про мораль, свободу і кохання, совість, чесність і доброту — не те що зникло, але змінилось.
А твердість залишилася. Тільки раніше вона була якась недоречна, непотрібна — хіба що горішки об голову розколювати: це кремінь? — Ні, ось кремінь! А тепер вона веде Антона по життю, веде крізь несправедливий світ.




Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору