PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD48L2NlbnRlcj48L2Rpdj4=

Особливості національної роботи: що найбільше вразило ведучих?

0 - 0

Ведучі програми «Особливості національної роботи» Руслан Ханумак та Андрій Зрожевський розповіли про свої враження від зйомок у другому сезоні тревел-шоу, який вже стартує 2 вересня на телеканалі ICTV.

Найнебезпечніша зустріч – горили на Шрі-Ланці

Одного разу на Шрі-Ланці нас ледь не розірвали горили. Ми там латекс у джунглях добували. Він дуже дорогий, тому територію охороняють озброєні сили. На ньому заробляють мільйони. Він живе 20 хвилин, тому його потрібно терміново заморожувати. Візуально нагадує збір березового соку. Я зробив надрізів 20, поставив чашки. І так захопився роботою, що заблукав з оператором. Пішли глибоко в джунглі.

І тут чую – наче хтось починає виривати пальми і кидати на землю. Повертаю голову і бачу 30 величезних горил на пальмах.

До цього читав, що біля горил ні в якому разі не можна мовчати. Якщо замовк  вони думають, що ти їх боїшся, відразу починають бити. Починаємо з оператором спілкуватися, сміятися. Вони начебто проходять повз. Але як тільки замовкаємо, вони, як у фільмах  раз і, як за командою, всі повертають голову в нашу сторону. Ми знову спілкуємося-спілкуємося, і вони, слава Богу, далі по пальмах полетіли. Це було страшно. Дикі джунглі, ліани висять. Розірвали б.

DSC02710

Найвдаліша кар’єра – актор і гопак на Балі

Одного разу за весь день я заробив одне помело, пару бананів і півтора долара. Це було, коли працював у театрі бедуїнів на Балі. На цьому острові досі залишилося дуже багато племен, які ще 100 років тому запросто відрубували голови ворогам. Туди можна дістатися тільки водою.

Я був актором і танцюристом у цьому театрі. Танець вчив 3,5 години. Його треба було повторити ідеально, тому що як тільки я збивався на репетиціях  мене били по п’ятах бамбуковою палицею.

Після мого виступу навіть зал встав. Ще під час репетицій мене попередили, що вкінці оголошуватимуть кожного артиста. Сказали: «Тільки не роби ніяких сольних рухів». Але я не послухав. Мені дали слабенький піруетик – поклонитися і все. Але які поклони? Якщо у мене сольний номер, я його відпрацюю. І як тільки мене оголошують, я вийшов у центр і станцював їм 15-секундного гопака. Кричали мені  «Ukraine, Ukraine»! Там сиділи понад 300 туристів з Америки і Європи.

Найбільший заробіток – таксист на поні в Китаї

У Китаї в Гуанчжоу я працював таксистом на поні. Від одного клієнта отримав 25 доларів. У них там є район, де заборонено пересуватися в автомобілях. Але район досить великий, пішки години півтори з одного кінця в інший. Людей возив на чорному поні.

Я йду з ним, люди зупиняють, сідають. Після цього повинен вдвічі прискоритися і бігти в його темпі. На цій роботі я виконав 20 замовлень за один день.

Один клієнт не встигав, попросив його терміново довезти в одне місце. Це був, мабуть, найсмішніший момент за всю історію програми. Клієнт той виявився росіянином із Владикавказа.

Ми розговорилися, і я в кінці загнув йому потрійний тариф. Він дає мені гроші, а я йому  «Слава Україні».

Подивився на мене і нічого не відповів.

DSC01169

Найприємніша робота – нянька орангутанга в Малайзії

У Малайзії я працював нянею орангутанга. Там є цілий їхній острів. Стоїш на березі, дивишся на нього і бачиш, як там по пальмах стрибають. Ми приїхали туди по роботі, а туристи платять по 800 доларів просто на 2 години подивитися.

Приїжджаємо, а нам орангутанг рукою махає. У мене таке враження, що це зачаровані кимось люди.

Був нянькою орангутанга, який прихворів. Мене з ним познайомили. Йому сказали моє ім’я, він хмикнув. Перший дав мені руку. Мені потрібно було з ними погуляти, щоб звик. З ним треба розмовляти. Він підліток, порізав ногу. Потрібно було його прооперувати. Місцеву анестезію робити не можна було, оскільки в орангутангів слабке серце. Допомагає тільки психологічна допомога. Ми з ним погуляли, потім пішли до лікаря. Заходимо в операційну, лікар надягає на мене маску. Поклав орангутанга на кушетку. Лікар розрізає, я його заспокоюю, а він сильно стискає мою руку. Даю йому соску з молоком. Починає пити, як маленький дитинка. Зробили йому операцію. Виходимо, і він починає мене обіймати.

За операцією спостерігали 30 туристів за склом. І так ось мене тільки з дозволу когось там допустили, щоб я був його нянею. Просто так людина не може туди потрапити. Це острів, на якому розмножуються орангутанги. У світі їх залишилося всього штук 300, а на цьому острові їх було 30.

Найстрашніша розвага – жертвоприношення в Непалі

Усі зароблені гроші за умовами проекту ми повинні були витрачати на місцеві розваги. Одного разу ми потрапили на жертвопринесення в Непалі якомусь богу. Це дороге задоволення – близько 100 доларів. При тому, що у них місячна зарплата  20.

Я повинен був своїми руками зарізати курку, вилити кров і мізки в корито, розбавити водою і пити.

Це дуже страшно. А вони сміються. Вважається, вони курям роблять добре, приносячи їх у жертву. Вони аплодували, хороводи водили. Думаю, подробиць не покажуть у програмі, тому що реально страшно.

DSC02696

Найнезвичайніший фрукт – дуріан на Балі

У другому сезоні я спробував дуріан. Це батько всіх фруктів. Ми його на Балі купили. Це фрукт, з яким не можна заходити в громадське місце. Скрізь  у магазинах, музеях, готелях, на транспорті така табличка – дуріан і закреслено.

Найсмердючіший фрукт у світі. Я вирвав, коли його понюхав. Запах ні з чим не можу порівняти.

Коли на нього дивишся – не пахне, але як тільки розрізав, і він пустив сік, починається запах. Купили спеціально, бо кажуть  це найсмачніший фрукт у світі. Смак невимовний. Але, на мій погляд, це найнесмачніший фрукт у світі. Чомось нагадує мило. Не розумію, чому його їдять. Їли усією знімальною групою, нікому не сподобався. Руки потім смерділи ще 2-3 дні. Нічим запах не виводиться.

Найнебезпечніша країна – Східний Тимор

Я думав, звідти не повернуся. Там люди тільки торік воювали. Там не те, що немає кафе і ресторанів, це справжній край світу. Шматок Індонезії раніше був колонією Португалії. Місцеві все життя воювали. Там ненавидять португальців. І коли вони пішли – це було свято. Люди бенкетували тиждень. Через 7 днів їх завоювала Індонезія. Потім втрутилися сили ООН і прогнали Індонезію.

Уявляєте країну, в якій немає ні правителя, ні законів, ні міліції? Нічого немає, просто живіть, як хочете.

Звичайно, відразу з’явилися бандитські угруповання. Досі йдеш вулицею, бачиш  стоять будинки, а перед ними  титановий паркан. Там це буденність, коли людина йде вулицею, залазить у будинок, стріляє, забирає гроші і йде далі.

Источник Gazeta.ua

28.08.2017 14:30
0 - 0



Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору