Анна Тесленко про роботу, сім’ю і волонтерство: Щоб усе встигнути, доводитися рано вставати

0 0 - 0 0

Запальна ведуча рубрики «Я це зможу» в програмі «Ранок у Великому Місті» на ICTV Анна «Ахава» Тесленко розповіла про новий флешмоб в соцмережах і про те, як допомагає українській армії.

— Всі ми знаємо, що потрібно дотримуватися принципів правильного харчування, системного підходу в спорті, правила безпечного сексу, — говорить Ганна Ахава. — Але кожен раз знаходимо відмовки, щоб не слідувати цим правилам. У новій програмі даємо глядачам поштовх до того, щоб виробити в собі корисні звички. До того ж у нас учасники дають обіцянку публічно – роблять відео або фото і викладають його в соціальних мережах з хештегом #яцезможу. Даючи обіцянку публічно, людина напевно буде намагатися його виконати.

— Ваше перше випробування проходить під гаслом «Я використовую презерватив». Чому вирішили розпочати з цієї теми?

— Я досить розкутий чоловік в питанні сексу. І мене дуже дивує, коли, наприклад, в соцмережах стикаюся з тим, що тема сексуальних стосунків, інтимної близькості викликає у людей неоднозначну реакцію. Навіть мої ровесники, які, здавалося б, повинні до цього ставитися спокійно, починають соромитися. Але якщо секс є, чому про нього не говорити? Краще прищеплювати людям правильне мислення – наприклад, виробити звичку завжди носити з собою презерватив. Особисто у мене це відбувається на рівні рефлексів – в моїй сумочці завжди є презерватив. Але в процесі зйомок проекту виявилося, що так само роблять всього близько 25 відсотків опитаних. Решта від слова «презерватив» ледь свідомість не падають! У цьому і полягає завдання нашої акції – привчити людей до того, що презерватив і безпечний секс це нормально.

— Проект виходить у ранковому шоу, де раніше ви вели спортивну рубрику. Будите всю країну, а самі коли прокидаєтеся?

— Взагалі, я нічний звір. Тим більше, що телевиробництво має свої особливості. Монтаж моєї програми найчастіше доводиться на другу зміну, так що з роботи виходжу близько опівночі, а то й пізніше. Мені пощастило, режисер, з яким монтую сюжети, теж «нічний житель», так що ми з ним спрацювались. Враховуючи, що в наших сюжетах зараз піднімається тема сексу, саме вона просто витає в повітрі в монтажки. Жарти у нас виключно на цю тему. Що стосується мого ранку, то зазвичай намагаюся прокинутися раніше, щоб все встигнути. Адже, окрім роботи, у мене є ще сім’я і волонтерство. І якщо чоловік впорається зі сніданком-обідом сам, то воїни в окопах не можуть чекати.

— Хто ваші підопічні?

— Уже давно підтримую 92-у бригаду. І хоча періодично відбувається ротація, в основному там одні й ті ж люди. Нещодавно купувала для них обігрівачі. Адже бійці живуть в бункерах, там холодно, все хворіють. Тут тепло, а нашим зайцям (я їх так називаю) потрібні обігрівачі. Дістаю для них форму, берци … Недавно був неприємний момент. Один з наших хлопчиків написав на своїй сторінці в соцмережі про те, що йому потрібно. І тепер військова прокуратура ходить до нього в гості, сторінку йому довелося видалити. Тому що не положено. Часто мені кажуть або пишуть: «Я твій номер передав своєму бойовому товаришеві». А товариш – ще комусь. І дзвонять люди, яких я не знаю, просять найнесподіваніші речі. Нещодавно попросили звичайні металеві ложки та виделки – до цього я їм тільки одноразовий посуд передавала.

— Чия історія вас найбільше вразила?

— Минулого тижня стався випадок, який я ніколи не могла собі навіть уявити. Серед військових, яким ми допомагаємо, є 22-річний хлопець. Я його ніколи не бачила, але ми багато спілкуємося. Нещодавно розмовляємо по телефону, і раптом у нього починає заплітатися мову. Судячи за симптомами, це інсульт … Питаю, хто є поруч з ним. Каже: «Нікого …» Виявляється, всі виїхали на полігон, він сидить у підвалі, де залишилися кілька травмованих пацанів … На щастя, знаю цих хлопців, у мене є їх телефони. Почала дзвонити. Хлопця відвезли в лікарню, відкачали. Але весь час, поки він не відповідав по телефону, сиділа і плакала, просто не знаходила собі місця. Це настільки жахливе відчуття, коли ти нічим не можеш допомогти. Хлопці постійно виїжджають на схід, тижнями у них відключені телефони, я вже до такого звикла. Якщо когось тиждень не було на зв’язку, поганих новин не надходило, значить, все в порядку. Але коштує це великих нервів.

— Яке місце у вашому житті зараз займає спорт?

– Напевно, останнє. Мабуть, якийсь свій рубіж я переступила, багато чого змінилося. Раніше мені подобалися рельєфні спортивні фігури – не бодібілдери, але підтягнуті. А зараз розумію, що набагато краще бути стрункою, без зайвих м’язів, жіночною. Вже забула, що таке качалка. Ходжу в спортзал, бігаю, розтягуюся, але залізяки не тягаю. Хочу піти на танці, щоб не втрачати форму.

— Є телепроект, про який мрієте?

— Цікаво, якщо скажу, що хочу в політику, багатьох глядачів налякаю? Із задоволенням вела б політичне ток-шоу. «Свобода слова» – одна з моїх улюблених передач. Разом з тим розумію, що такого формату програму мені було б важко вести з однієї простої причини. Ведучому там потрібно стримуватися і мовчати. А я не можу це гарантувати.

28.05.2015 14:14

0 0 - 0 0



Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

ВГОРУ