Олена Фроляк засмагає на грядці: телеведуча показала свій будинок

0 0 - 0 0

 

Для ведучої «Фактів» жити у власному будинку – справа не престижу, а душевної необхідності. А засмага, отримана на грядці біля будинку, для Олени Фроляк – щасливий подарунок долі, дорожчий отриманого під сонечком біля берега моря. Ведуча відкрила двері свого сімейного гніздечка.

Кожному по келії

Завжди мріяла про власний будинок, – зізнається Олена. – Я ж родом із Західної України, а там свій будинок – не розкіш, а норма. І потім, це ж так добре, коли у тебе є маленький шматочок землі, на якому ростуть тюльпанчики, і маленькі грядочки…

Коли з чоловіком одружилися, жили в «хрущовці», діти росли, потрібно було думати про розширення, тут я і включилася. Чоловік Сергій і сам загорівся цією ідеєю. Ми знайшли ділянку, позичили гроші, взяли кредит. Будували довго: почали в 2000 році, а переїхали тільки в 2007-му. Але це того варте.

Складаючи проект, враховували багато моментів: де буде сонце вставати, де сідати. Поставили його в глибині ділянки, подалі від дороги, тому все життя, все найцікавіше у нас відбувається перед будинком, а не за ним. Тепер розумію, що все зробили правильно. Відкриваєш двері – і очі радує не паркан, а галявина, газон, маленькі грядочки і квіти.

фроляк

Головним моїм побажання до планування було – ніяких прохідних кімнат! У всіх повинна бути нехай маленька, але своя келія. Виняток – кухня-студія, спільна з вітальнею. Але це такий простір, де всі постійно крутяться, так що по-іншому просто не вийде.

Ще дуже хотілося, щоб з кухні був вихід на терасу. Я обожнюю посидіти там з чашкою кави вранці або попити ввечері чай, милуючись заходом! Щоб там було затишно, поставили гарні меблі, які подарувала собі на минулий день народження.

А от від каміна довелося відмовитися. Ми побачили в магазині піч-буржуйку – чугунну, з дуже красивою керамікою, старовинної французької фірми Годен, і вона нам так сподобалася, що відразу вирішили: беремо! Щоправда, біля каміна є одна перевага – гарно видно вогонь. Але буржуйка холодними зимовими вечорами теж добре нагріває будинок.

Сьогодні, може, зробили б дещо по-іншому. Але ганятися за новим дизайном, матеріалами, трендами та технологіями неможливо. Це все одно, що купувати iPhone: береш четверту модель, а через рік вона вже застаріла. На цьому не потрібно зациклюватися, головне – затишок, комфорт, чистота.

фроляк

Любов з помідорами не вдалася

– У нас невелика ділянка – 8 соток, але цього вистачає, щоб розбити там і клумбу, і городик. На щастя, у нас є хороший знайомий – ландшафтний дизайнер, який підказав, де краще розбити грядки.

Перед будинком з одного боку доріжки засіяли газоном і посадили дерева – черешню, вишню, дві яблуні, грушу, сливу. З іншого у нас довга клумба з моїми квітами, стоянка для машин і невеличкий город – три грядочки розміром 1х2,5 м. За будинком росте малина, агрус, і смородина. Там же у нас господарська частина, де ми складаємо дрова. Загалом, все дуже компактно.

Намагаюся садити все так, щоб мені було зручно. У перших рядах у мене зелень: кріп, петрушка, кінза, базилік, я за нею найчастіше приходжу на город. Далі помідори чи огірки. Баклажани зазвичай висаджую по периметру з трьох боків грядки.

фроляк

До речі, баклажани у мене ростуть найкраще. Коли передавала мамі в Косів, сусіди не вірили, що я сама їх виростила. І огірків завжди багато. А помідори мене явно не люблять. Мабуть, відчувають, що я їх сама не дуже люблю.

Торік у мене вперше були патисони. Буквально два кущики, а плодів вистачило на ціле літо. Я вранці виходила бігати або їзділа купатися до озера, потім поверталася, збирала урожай. Згодом замучила всіх млинцями з патисонів! Дійшло до того, що діти почали просити: «Мамо, давай наступного року посадимо замість них що-небудь інше».

Ще на грядці є цукіні, перець. Правда, перцю явно треба більше сонця, тому він часто темніє.

З полуницею, звичайно, багато мороки – треба постійно пересаджувати. Але я не здаюся – не відмовляюся від можливості зібрати вранці свіжих ягід.

Сама собі порядок

– На клумбі у мене повна еклектика! Там росте все, що завгодно. Коли приїжджають гості, кажуть: «Вам тут треба навести порядок». Не треба мені ніякого порядку! Я сама собі порядок. Відцвітуть тюльпани – саджу свої улюблені майори, які радують очі до самого жовтня. А посередині у мене ростуть і троянди і лаванда, і лілії, гортензії – чого там тільки немає! Спочатку по периметру посадила самшит, але він мені швидко набрид, так і залишилася така зелена недомовленість…

фроляк

Нещодавно була у відрядженні в Голландії, зайшла в центрі міста у величезний квітковий магазин за цибулинами тюльпанів. Дуже хотіла купити, але мене відрадили. Сказали, що тюльпани треба купувати восени, а не взимку. Вони, звичайно, виростуть, але будуть не такими розкішними.

Хоча розкішним не буде нічого, якщо за ним не доглядати і вчасно не поливати. А взагалі потрібна людина, яка буде за цим стежити. У мене її немає, тому, буває, щось засохло, щось зав’яло, поліз бур’ян. Іноді часу не вистачає, іноді просто хочеться відпочити, і я відпочиваю – грядки повинні бути в радість. Але в принципі мені подобається копатися в землі. Тільки з’являється перше сонце – я вже на городі. Потім зустрічаюся з подружками, вони: «Лєнка, де ти засмагала?» – «На городі!».

Оскільки живемо за містом, їздити на пікнік «на природу» немає сенсу. У нас двері відкриєш – і вже природа. Багаття, ясна річ, не палимо – на ділянці є тандир і мангал. Мангал спочатку купили найпростіший, потім змінили на розмір більший. Тандир – ідея чоловіка, так що возиться з ним він сам: його треба довго розпалювати, розігрівати… Зате потім все дуже швидко готується. Поклав м’ясо – через 10-15 хвилин їмо шашлик! А овочі ще швидше.

Джерело: Теленеделя

09.04.2015 15:21

0 0 - 0 0



Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

ВГОРУ