«Балада про бомбера» — військова прем’єра на ICTV!

0 0 - 0 0

Відомий письменник Михайло Веллер, неодноразово поринавший у своїх фантазіях разом з читачами у роки Другої світової, надихнувся спогадами льотчика-бомбардувальника Радянської армії. Написана на основі реальних подій «Балада про бомбера» вийшла настільки захоплюючою, що не могла не бути екранізована. За цю відповідальну справу взявся режисер Віталій Воробйов, відомий по багатосерійним фільмам «Під зливою куль», «Сильніше вогню», «Десантура» та інші.

За сюжетом кінострічки, під час Великої Вітчизняної війни на окупованій німцями території розбивається радянський літак, який летів на завдання. Дивом вдається вижити льотчику Гривцову і його коханій — радистці Каті. Уцілів і катапультувався штурман екіпажу — Лінько. Кожному з них тепер треба знайти свій шлях, щоб виконати бойове завдання і просто вижити. Ситуація ускладнюється ще й тим, що перед вильотом на аеродромі відбулась диверсія. І чесний Гривцов, захищаючи друзів, потрапляє під підозру майора НКВС. Тепер замість вручення нагороди — зірки за сотий виліт — льотчика звинувачують у зраді.

 

На ролі молодих героїв запросили Нікіту Єфремова — сина Михайла Єфремова (Льотчик Гривцов), Катерину Астахову (радистка Катя і кохана Гривцова), Олександра Давидова (штурман Лінько, головний негативний персонаж). Також глядачі побачать метра кіно, народну артистку Росії Ніну Усатову, виконавшу роль керівника партизанського загону.

Фактично щодня на зйомках були присутні каскадери — безліч сцен знято з вибухами, перегонами й перестрілками. Молоді актори виявилися «бойовими» хлопцями, рвалися самостійно виконувати небезпечні трюки. Микиті Єфремову довелося стрибати з обривів, одночасно керувати візком і відстрілюватися, а мініатюрна Катя Астахова майже три дні просиділа в болоті — за сюжетом її героїня заблукала в лісі й зайшла в болотисту місцевість.

До своїх ролей молоді актори підійшли дуже відповідально. Їх підготовка розпочалася задовго до зйомок. Для того, щоб вжитися в роль і відчути себе військовими, актори жили у цій військовій частині в Чернігові. А Нікіті Єфремову і Олександру Давидову навіть вдалося покомандувати взводом.

Частина зйомок проходила в маленькому селі на півночі країни, що у 30 км від білоруського і в 20 км від російського кордону. Там немає електрики, а люди живуть в дерев’яних зрубах. Знімали в тому числі і в будинку одного з місцевих жителів, старого, який бачив війну на власні очі. Його розповіді допомогли творцям фільму уникнути неточностей і дрібних помилок. Деякі моменти в сценарії міняли просто на знімальному майданчику. У дідуся збереглося безліч речей того часу, які він з радістю позичив знімальній команді і вони відмінно вписалися в декорації.

Партизанський загін «розмістили» у лісах під Києвом. Труднощі зйомок полягала в тому, що температура повітря була вище сорока градусів. Акторам доводилося ходити у військовій формі і кирзових чоботях! Каті Астаховій було ще складніше — щоб не обрізати красиве довге волосся, дівчина змушена була носити перуку.

— Це таке спекотне літо було! — пригадує Ніна Усатова. — А ми знімали в землянках, навколо сосни, імла випарів. Нам не потрібно було робити додатково піт, тому що наші гімнастерки були мокрі наскрізь, сіль виступала на спинах. Все було дуже реалістично. Незважаючи ні на спеку та інші труднощі, працювалося дуже легко. За всю картину я ні разу не чула, щоб режисер сказав комусь грубе слово. Він навіть ні разу не підвищив голосу, намагався у всьому допомагати молодим акторам. Завдяки йому на зйомках панувала дуже хороша атмосфера.

Творці фільму використовували підводні зйомки, що нехарактерно для українського кінематографа. В одній з бухт Криму знімали мінування мосту під водою.

Повітряні бої відтворені з допомогою комп’ютерної графіки, літаки, які стоять на землі — абсолютно реальні музейні експонати. Так, в кадр фільму потрапив справжній бомбардувальник, який брав участь у боях під час Другої світової. На «бійця» можна подивитися в музеї Великої Вітчизняної війни біля Батьківщини-матері.

— Я належу до того покоління людей, яке про війну знає з перших вуст — з розповідей бабусь і дідусів, — говорить Нікіта Єфремов. — Грати в таких фільмах складно. Щоб передати відчуття війни, треба в це занурюватися, а після видавати глядачеві результат. У нас зібралася чудова команда, і я сподіваюся, нам вдалося передати атмосферу тієї важкої пори.

Дивіться воєнну драму «Балада про бомбера» 9 травня на ICTV!

04.05.2011 11:05

0 0 - 0 0



Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

ВГОРУ